Мрії збуваються...

       26 грудня 2014 року наш класний колектив наблизив свою мрію до межі здійснення.  Відомо, що наближається довгоочікуване і улюблене малечею і дорослими свято - Нового року. Але цьогорічні події, які переживає увесь український народ не дають права веселитися так, як ми це могли робити раніше. Тому й вирішили ми відпочити після напруженого першого семестру по-особливому. У попередніх публікаціях ми вже повідомляли про те, що збираємо макулатуру, то ж на виручені кошти, а це більше 1000 грн., та ще за маленьку доплату наших батьків ми відвідали музей сучасної науки і техніки "Експериментаніум", де було і шоу Діді Мороза, і ітерактивна дискотека, і відвідування музею, і ... смачна піца. Чи нам сподобалося? Дивіться і вирішуйте самі!



СЛАВА ГЕРОЯМ!

       Сьогодні у нас був дуже важливий день: зі смутком, слізьми і радістю. Ми відвідали поранених бійців, які, захищаючи мир і незалежність української землі, платять надзвичайно високу ціну - ризикують своїм здоров`ям і життям. Наших відчуттів не передати словами, просто дивіться...

 

 

 

ЯРМАРОК

     17 грудня учні нашого класу долучилися до загальношкільного ярмарку і взяли в ньому активну участь. Але не тільки наші однокласники ярмаркували, активними були і наші батьки, і бабусі. Наші смаколики усім дуже сподобалися, про що свідчить зібрана нами сума - 1340 грн. Частину коштів ми віддали у загальношкільну скриньку допомоги, а частину залишили для запланованої поїздки до військового госпіталю, де лікуються поранені бійці. 



Відпочинок за власний кошт

      Ми вже повідомляли усім відвідувачам нашого блогу про те, що у цьому навчальному році наші батьки активніше долучаються до класних та загальношкільних заходів. А ще нам дуже приємно відчувати, що вони для нас є ще й гарними друзями, які допомагають нам і словом, і ділом. Так ось, після того, як Олександр Іванович (голова батьківського комітету) запропонував нам спробувати самостійно заробити кошти на власне дозвілля, збираючи макулатуру, ми не одразу сприйняли цю пропозицію як щось серйозне, але, коли з однокласниками почали цю справу, то зрозуміли, що це і не зовсім складно. Зізнаємося, що перші кошти ми вже заробили і не збираємося зупинятися на досягненому, адже у нас є ВЕЛИКА МРІЯ. Яка? Розповімо згодом.

 

Дні скорботи...

     Протягом 21-22 листопада ми разом з усіма свідомими громадянами України і з усім світом вшановували світлу пам`ять жертв Голодомору 1932-1933 років та згадували події, які рік потому відбувалися в Україні, на Майдані, у серцях багатьох українців, події, які змінили багатьох з нас...

 21 листопада біля
пам`ятника

 Зібралася уся громада



 Слово Левка Григоровича

 Анна ставить
запитання гостю

 Нам дуже цікаво
слухати гостей

 Говорить Сашко
Кравцов

 Вічна пам`ять загиблим...

 

Осінні канікули в Космачі

(завершення експедиції)

 

День восьмий (31.10)

Ми заслужили на морозиво, та  ще й італійське

 

Несподівана зустріч на вокзалі у Коломиї з отцем Іваном

Вечеря у потязі Рахів-Київ

 

А ще трішки спонтанних поетичних рядків, які написалися там же, у потязі

Космач

В Космачі було файново, час ми провели чудово.

Кожен вечір танцювали, пряли, шили, вишивали.

Зранку ми ходили їсти - дуже смачно готували.

Був там кіт, була собака, були голуби й комахи.

Насолоджувались часом. Ми були щасливі разом.

В нас усіх боліли ніжки, бо прокладали ми доріжки.

Прийняли нас люди добрі, щедрі, милі і хоробрі.

Мрія в нас одна зосталась, щоб спочатку все почалось.

 

Анна Топчій, Світлана Мальченко, Христина Ногачевська